Команда 'дика дитина' Історія Оксани Малайї є досить чітким показником того, що виховання відіграє більшу роль, ніж природа. У 3 роки батьки-алкоголіки нехтували нею і залишили її на вулиці на одну ніч. Інстинктивно вона поповзла до найближчого, що могло забезпечити їй тепла і притулку, до собачого розплідника. Врешті-решт вона жила в оточенні собак весь час і психологічно, ставши однією з них.
Раннє життя Оксани Малайської:
Оксана Малая народилася 4 листопада 1983 року в селі Нова Благовіщенка Горностаївського району Херсонської області на півдні України. За даними лікарів та медичних карток, вона була звичайною дитиною при народженні. Але згодом батьки-алкоголіки нею знехтували в ранньому віці. Коли їй було лише 3 роки, її покинули батьки. Поодинці на морозі, вона залізла у розплідник собак господарського двору. Це стало її домом, а собаки стали її сім’єю, і вона жила в оточенні собак.
Порятунок Оксани Малайської:
Коли через шість років влада нарешті виявила Оксану, вона ходила на четвереньках, стрибала, бігала, їла та гавкала так само, як собаки, які її виростили. Вона не могла говорити, їй бракувало багатьох базових навичок, і фізично всі її поведінка була схожа на собаку. Навіть вона їла і доглядала за гігієною, як собака.
До цього моменту ви думаєте, що дівчина може діяти - але в той момент, коли вона трясла головою та шиєю без крапель, точно як собака, коли вона виходить із запливу, ви отримуєте моторошне відчуття, що це було щось поза імітацією.
Якби ви почули, як вона гавкає, ви були б абсолютно вражені. Лютий звук, який вона видавала, не був схожий на людину, яка прикидається собакою. Це був правильний, охолоджуючий, собачий сплеск агресії, і це виходило з вуст молодої жінки, одягненої у футболку та шорти.
Оксана пройшла довгу спеціалізовану терапію:
Зрештою Оксану перевели в прийомний будинок для дітей з вадами розумового розвитку в Бараболі - сільському Овідіопольському районі Одеської області. Вона пройшла роки спеціалізованої терапії та освіти для вирішення своїх поведінкових, соціальних та освітніх питань. У зрілому віці Оксану навчили підкоряти свою собачу поведінку, вона навчилася вільно та розумно говорити, вона працює на фермі, доюючи корів, але залишається дещо інтелектуально порушеною.
Світове визнання Оксани Малайї:
У документальному фільмі британського каналу 4 та в португальському документальному фільмі про НІЦ її лікарі заявили, що навряд чи вона коли-небудь буде повністю реабілітована в "нормальне" суспільство. У 2001 році російський телеканал «НТВ» зняв документальний фільм про її життя. Про неї було кілька статей у пресі.
У 2013 році Оксана дала інтерв’ю на національному українському телебаченні, в ток-шоу «Говорит Україна», де розповіла про себе та відповіла на запитання. Під час шоу Оксана сказала, що хоче, щоб з нею поводились як із звичайною людиною, і ображається, коли інші називають її «собакою-дівчинкою». Вона сказала, що хоче, щоб брати частіше відвідували її і що головна мрія в її житті - знайти свою біологічну матір. Вона також розповіла про свого хлопця, про своє життя в державному прийомному будинку та про роботу з тваринами на фермі.
